а інакше навіщо усе... ’
(по спілкуванню в інеті)
~
Знов без світла й тепла, та даремно,
не турбуйся, не важко мені,
не боюсь вже давно, коли темно...
Жаль лиш квіти пропали в вікні:
~
приморозило душу віоли,
не мою, шепіт твій зігріває:
«Ти моя, і нікому, ніколи...
Бо ж інакше життя сенс втрачає».
Ти не кажеш, та чую я серцем
про багнюку окопну, про втому...
Я прохаю Його: змилосердься!
Хай повернеться з фронту додому.
Я тебе дочекаюсь, ти чуєш?!.
Попри всі негаразди й тривоги,
двісті діб за Вкраїну воюєш,
за твої я молюся дороги,
за твої дні та ночі молюся,
за твоїх посестер й побратимів.
Я прохати святих не втомлюся,
щоб усіх дочекались родини.
~
В нас тривога та обстріли знову;
призвичаїлась, милий. Пусте...
Пам’ятай «повертайся» умову,
а інакше навіщо усе?
.
збiрка ЛIРИКА З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ, 2016-2022
а iнакше навiщо усе...
© Copyright: Леонид Валериевич Жмурко, 2022
Свидетельство о публикации №122120801576
Свидетельство о публикации №122120801576
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.