Зимою дихає природа,
Жене у затишне тепло,
Та і в душі така негода,
Немовби снігу намело.
І знову хочеться додому,
Туди, де запахи сосни,
Де до дрібниць усе знайоме,
Пташині чути голоси.
Я б запалила швидко свічку,
Вогонь в каміні розвела,
Згадала б про відрадну звичку
Читати щось біля вікна.
Я б заварила чай чи каву,
Пила б у тиші без турбот,
А потім готувала страву
І не зітхала від скорбот.
Я б довго мріяла про море,
Про тепле літо, про зірки,
Чекала б сяєво Аврори…
Писала б радісні рядки…
До мене б місяць круторогий
У гості ввечері зайшов…
Та тільки вдома біль і горе,
Іде війна і ллється кров…
Вдома
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122120708569
Свидетельство о публикации №122120708569
Рецензии