Прибирай звідси дивні карти свої
І книжки, й інші мапи свої також,
І не приходь сюди ввечері навесні,
Не поширюй більше весь цей хаос.
Не принось сюди правду, правду свою,
І свої ідеали в рюкзак спакуй,
І своєю мінливістю не чаруй,
Чи давно стояла ти на краю?
Там, де гори, мольфариш пророчі сни,
Там, де небо, злітаєш, як синь хмільна,
Не потрібно твоєї тепер весни,
Не потрібно елегій чужих бажань.
Ті, хто не доросли до формату книг,
Свою мангу лишать між сторінок,
У твоєму житті все догори дриг,
Всі дороги ведуть до нових зірок.
І тому не приходь, думок не читай,
Не пиши на фасадах чужих облич,
І ніколи нікому не довіряй,
А візьми собі в спільниці тільки ніч.
За лапками
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122120703606
Свидетельство о публикации №122120703606
Рецензии