Чийсь голос в минуле вбиває цвяхи,
Дуже химерно діє на нерви,
Дуже кремезно малює стелю,
Вписує в небо нові манери.
Там, де є небо, там завше зорі,
Там, де є осінь, є павутиння,
Там, де так зимно, є сни бадьорі,
Літа земного блукаю тінню.
Голос такий, ніби очі мружить
Небо, що на ньому його змонтували.
Я перелічую сотні відчужень
Свого серцевого капіталу.
Чийсь голос
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122120703553
Свидетельство о публикации №122120703553
Рецензии