Лист тобi
в очах, відкритих цьому світу,
що за печеньки роздає
слухняним однотипні квіти
за зле мовчання і печаль
від геть пустої оболонки
фабричних тіл. Зими кришталь
вкриває кригою іконки
на стінах храмів. Люд черствий
біжить покаятися зранку.
Все звично, рідна. Я - живий.
І підіймаю духу планку..:)
Свидетельство о публикации №122120504721