Туман розсіється
Туманом сивим, поволокою
Накрила світ страшна війна.
Вона позбавила нас спокою,
І день, і ніч іде луна.
Летять ракети над країною,
Бої жорстокі за Донбас,
Журба повисла над руїною,
Шипить ненависть, як фугас.
У ворогів нема ні жалості,
Ні каяття, ні співчуття,
А їхні душі від зухвалості
Перетворились на сміття.
Та прийде день, туман розсіється,
І зійде сонце в той же час.
А все, про що сьогодні мріється,
Благословить господній глас!
Туман розсiеться
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122120502309
Свидетельство о публикации №122120502309
Рецензии