Нина Трало. Ты целуешь меня. Укр. Рус

Ти цілуєш мене так заніжно осінньої ночі,
Ніби десь у душі відчуваючи подих зими.
- Хто ж тобі, мій коханий, любов у снігах напророчив?
- Ті старезні, як світ, та кремезні іще ясени.

Там он місяць ясний задивився на наше майбутнє,
Де у зблисках жовтавих вальсує щаслива весна,
Де кохання живе і снігам його не перебути,
Білим птахом кружляє і радо співає у снах.

Ти цілуєш мене так заніжно осінньої ночі,
Тільки присмак цілунків гіркий, наче вогнища дим.
Ніби вишні достиглі осінньо зорять твої очі
І тону я у них, не помічена більше ніким.

17.07.2017 р.

***

Ты целуешь меня очень нежно, осеннею ночью,
Будто где-то в душе, проступает дыханье зимы.
- Кто тебе, мой любимый, забвенье любви напророчил?
- Старомодны, как мир, некрещёные совестью мы.

Загляделся  и месяц на нашу надежду с тобою,
Где  вальсирует в блёстках на ветках счастливой весна,
Где  живём, неподвластной раздорам, любовью,
Белой птицей кружится  и радость дарует она.

Ты целуешь меня очень нежно, осеннею ночью,
Только вкус поцелуев, будто горек от дыма проблем,
Будто вишни дозревшие осенью жгут твои очи
И я в них утону, не замечена больше ни кем.

  Перевёл Максим Троянович