Мене в Григорівці хрестили,
Яка в Макіївці стоїть.
У школі двадцять п'ятій вчили,
Про неї пам'ять не мовчить
На річці Кальміус купалися,
З Донецька з хлопцями, друзями.
На Великдень також збиралися,
Ми до Григорівського храму
Нехай мене кидала, доля
По світу відшукати мрію
Донбасу кров ввібрала волю,
Не можна жити без надії.
Шахтар мій батько працював,
І злато чорне він рубав.
Любив мене і рятував
Яким би я не був - пишався,
Чимало місць красою грає,
А я пишаюся тим краєм,
Який багато хто не знає,
А я дитям ходив тут раєм
Росію знаю, як красуню ,
Вона тепер моя сім'я,
Та тільки, як дитя сумую,
По малій батьківщині я.
Переклад на украинську мову
© Copyright: Валерий Кириогло, 2022
Свидетельство о публикации №122120302919
Свидетельство о публикации №122120302919
Рецензии