Нич втаемничила ранок имлою
З царини міфів, фантазій і снів,
Зіллям додавши краплину міцного
В пам'ять про давніх пророчих волхвів.
Задум скорботний навіщо у Бога?
За що нам випала терням дорога,
Та, що лавиною крові людської
Сповнена вкрай... Зі стражданням і болем...
Не відмовляюсь від мрій і надій,
В темряві шлях прокладаю собі,
Господи, Царю Небесний й Земний,
Вірю Тобі, вірю долі своїй.
Вірю, що задуми вірні Твої.
Вірю, що надана нам в оберегу
Сила-силенна Янголів Неба,
Вірою живлюсь. Однак молитви
Всі мої з присмаком суму й журби.
Чи не надмірна та жертва, що я
Повинна принести...
Все воля Твоя...
26.11.2022
Свидетельство о публикации №122120107935