Чорнобривци. Розстрильний день
Життя триває. Вийду назбираю
В світлини все, що врятувалось від війни.
Розстрільний день сьогодні – довгий, все ж спливає –
В жахливу ніч? Чи, може, пощастить?
В осінній сонячній величній літургії
Земля себе святкує. Променіють
Краплини чорнобривців – у порі
Ткання невтомного шляху ім'ям "надія"...
Сховаюсь від зневір'я в кольорах
Цілющих різнотравних цьогорічних,
Не зупинити осінь в блокпостах,
Бо хоругви краси її магічні.
Минає жовтень в спогадах безжальних:
Маріння снів пливуть в незабуття,
Фантомний вий сирени... Ніби дальній?
Серед осінніх пахощів впізнаю
Той, чорнобривців, – гіркуватий, як життя.
12.10.2022
Свидетельство о публикации №122120107863