Золотая свадьба

Золоте весілля

Не даром, «золотим» весілля нарекли,
Цей шлюб триває уже пів-століття…
Кохання та любов вони у двох знайшли,
Тож побажаємо їм щастя й довголіття!

Ці довгі роки, промайнули як короткий час,
Бо працювали на добробут без упину…
Дітей ростили, «підіймали» кожен раз,
Щоб виховать достойною батьків, людину!

Усе вдалась: Любов і Щастя - поруч,
Один за одним: «в воду та вогонь»,
З’єднала доля два сердечка в «обруч»,
Обручки золоті, у кожної з долонь!

Онуки, то вже зовсім інша, повість -
До них любов нічим не зміряти, не передать…
Це наша кров, кохання, навіть совість,
Як кумачі на серці ніжнім, майорять!

Отак би жити в радості, без горя:
Ростити жито, хліб та збіжжя про запас…
Щоб щастя для усіх, як простір моря,
Та мабуть правду говорив про москалів, Тарас!

Все як написане колись, збулося -
Росія ворог, зовсім нам не брат…
Уже крові на Україні стільки пролилося,
А кожна крапля нам дорогоцінна, як карат!

Я знаю, скоро все забудеться, минеться-
Там де були бої, розквітне знову сад…
Іван з Люб’ю, всім від щастя усміхнеться,
Бо кожного із вас, чекають: радість, щастя, лад!

«За молодих» - піднімемо свої бокали,
Хай довго ще роки й кохання їх дзвенять…
Щоб горя й війн вони і ми не знали:
Серця, як те горно: палають, гріють нас, та зорями горять!


                Віталій Косенко