каштанчик

Обід зі смаком Осені
Яскравих фарб Мелодія
Хвилинки ..,
Час для спогадів
І Час  зробити Каву
Вдихнути Осінь Глибоко
До коренів , до п’яти
І розкидати Листя
Так далеко
…до хати
Я цим жила в дитинстві
Каштанчики збирала
І загадав бажання
В долонці їх вкладала мамі
І час як лист
І осінь як життя
Міняються роки
По осені рахують птахів
І лиш каштанчик той в твоїй руці
Залишився тобі
На пам‘ять…мама
***

Відповідь від мами :
Осінь тепла яскрава безмежна,
Я за обрій по ній поринаю.
Щось бентежить мене і зникає,
Пам'ять знов у минуле вертає.
Серед жовтого листя  каштани
Мов цукерки на сонці блищать.
Моя донечка  справно збирає,
Вітерець  тихо з листям літає.
Небо сяє мов шовку блакиття
Раптом я у долонь зазираю,
В ній промінчик тепла я тримаю. Посміхнулась.
Подарунок від донечки маю.
Скільки осень минуло, а небо
Чистим сяйвом нас оживляє.
В серці гомін дитячий  лунає,
Ніжно спогади теплі спливають.
Покотились сльозинки до долу,
Не ввійдеш два рази в одну воду
Шоколадний каштанчик тримаю,
Усміхнулась.
Дарунок це Доля
7. 11 22
Вірменія