Загадка ты моя и сфинкс моей ты доли...

ЗАГАДКА ТЫ МОЯ И СФИНКС МОЕЙ ТЫ ДОЛИ...
Перевод стихотворения Лины Костенко

Загадка ты моя и сфинкс моей ты доли,
ты адовых кругов моих свод голубой.
Растерянный актёр, внезапно сбившись с роли,
ты пьесу завалил, но ты в ней был собой.
О Боже мой, какие видела я очи!
Как голос твой звучал, остался на века.
А пьеса шла себе... Уподобляясь зодчим,
мы возводили свой нерукотворный храм.
И что мне этот текст, и что мне эти роли?
И пусть себе сквозь люк провалится суфлёр.
Загадка ты моя и сфинкс моей ты доли.
Мы возвели свой храм. В тиши, среди озёр.
Без врат и без оград, невидим совершенно.
Там имя лишь твоё, твой голос слышу я.
И если там душа, то неприкосновенна.
Загадка ты моя... ты выдумка моя...               

                27 ноября 2022 года


ТИ ЗАГАДКА МОЯ, ТИ СФІНКС МОЄЇ ДОЛІ...
Лiна Василівна Костенко [1930]

Ти загадка моя, ти сфінкс моєї долі,
моїх пекельних кіл склепіння голубе.
Розгублений актор, що раптом збився з ролі,
ти п'єсу завалив, але зіграв себе.
О боже мій, які побачила я очі!
Як голос твій лунав, лишався на віки.
А п'єса собі йшла... А ми були, як зодчі,
що зводили свій храм без дотику руки.
І що мені той текст, і що мені ті ролі?
І хай собі крізь люк провалиться суфлер.
Ти загадка моя, ти сфінкс моєї долі.
Ми зводили свій храм. Він є у нас тепер.
Невидимий очам, без брами і паркану.
Там тільки голос твій, твій голос та ім'я.
І коли там душа, вона недоторканна.
Ти загадка моя... ти вигадка моя...