Усi пiр, iнки моei бабусi
Підбирала бабуся пір'їнки –
Лиш побачить, зігнеться, здійма...
Скільки їх там було у хатинці,
Що маленька, як бабця сама.
І не кликала на допомогу,
Все – сама та сама, кожен раз.
А підхопишся:
- Я маю змогу!
І дивилася щедро на нас.
...І давно уже я не маленький,
І сто літ вже бабусі нема,
Сам за пір'ям, як бабця старенька,
Нахилюсь – час мій їх підіймать...
І сто літ вже бабусі немає,
Та живу я з її добрих сил...
І пір'їнки щораз підіймаю –
Мов з бабусиних янгольських крил...
Свидетельство о публикации №122112506725
Наталия Нездешняя 28.11.2022 14:06 Заявить о нарушении
Давно не читал, а может быть – и никогда не читал, настолько глубокого, проникновенного, искреннего и чёткого отзвука, спасибо!
Миклош Форма 30.11.2022 17:01 Заявить о нарушении
Наталия Нездешняя 01.12.2022 13:49 Заявить о нарушении
Благодарю :)
Наталия Нездешняя 02.12.2022 02:00 Заявить о нарушении
Наталия Нездешняя 02.12.2022 02:19 Заявить о нарушении