Батьк вщ на
Як від вітру бурьян кача
По своей батьківщіни степу
Дурне серце сумуе скуча
...
Десь всплакне а десь заспівае
Коли котицця місяц у ночі
По моєму козачєму краю
У маничь золотом с кручі точіть
...
Золочєними та рябими
Підуть хвилі к колмицким степам
Шоб по берегу золотом вимить
Слід де кінь був козачій ступав
...
Де було моей крови як свету
У сонцепік коли хмари нема
Та шуміла орда наша вітром
А тепер тільке лехкий туман
...
Запокинуті та забуті
Козаками містечкі сумні
Заросли хрести у землю нагнуті
Кришой зхилинной на курині
...
Тільке глечік розбитая памьять
Десь цегліна та копань заріс
Та біліють бази гарманами
Як кістки у дотлівшой золі
...
Чош тобі мому серцю не плакать
Шо осталося ти у степу
Як з ногой перебитой собака
И не знаїшь куди держать путь
...
И кричішь як та сирота плаче
По присуді,станиццям, базам
Тільке сліз тіх ни хто не побаче
Від того шо не плаче козак
...
Може хтось десь почуе слово
Тай уколе воно єму у грудь
И захоче він узяцця за повод
Та до рідною хати звернуть
е - читается как э
і- читается как и
ї-читать как йи
Є-читать как рус ё
Свидетельство о публикации №122112000600