Н. Гумилёв. Заблудившийся трамвай. Рус. Бел
И вдруг услышал вороний грай,
И звоны лютни, и дальние громы,
Передо мною летел трамвай.
Как я вскочил на его подножку,
Было загадкой для меня,
В воздухе огненную дорожку
Он оставлял и при свете дня.
Мчался он бурей темной, крылатой,
Он заблудился в бездне времен…
Остановите, вагоновожатый,
Остановите сейчас вагон.
Поздно. Уж мы обогнули стену,
Мы проскочили сквозь рощу пальм,
Через Неву, через Нил и Сену
Мы прогремели по трем мостам.
И, промелькнув у оконной рамы,
Бросил нам вслед пытливый взгляд
Нищий старик, - конечно тот самый,
Что умер в Бейруте год назад.
Где я? Так томно и так тревожно
Сердце мое стучит в ответ:
Видишь вокзал, на котором можно
В Индию Духа купить билет?
Вывеска… кровью налитые буквы
Гласят - зеленная, - знаю, тут
Вместо капусты и вместо брюквы
Мертвые головы продают.
В красной рубашке, с лицом, как вымя,
Голову срезал палач и мне,
Она лежала вместе с другими
Здесь, в ящике скользком, на самом дне.
А в переулке забор дощатый,
Дом в три окна и серый газон…
Остановите, вагоновожатый,
Остановите сейчас вагон!
.................................
***
Заблудзіўся трамвай
Ішоў я па вуліцы незнаёмай
І раптам пачуў вароніё грай,
І звоны лютні, і далёкія громы,
Перад мною ляцеў трамвай.
Як я ўскочыў на яго падножку,
Было загадкаю для мяне,
У паветры агністай дарожку
Ён пакідаў і пры святле дня.
Імчаўся ён бурай цёмнай, крылатай,
Ён заблудзіўся ў бездані часоў…
Спыніце, вагонаважаты,
Спыніце цяпер вагон.
Позна. Ужо мы абмінулі сцяну,
Мы праскочылі скрозь гай пальмаў,
Праз Няву, праз Ніл і Сену
Мы прабразгалі па трох мастах.
І, прамільгнуўшы ля ваконнай рамы,
Кінуў нам услед дапытлівы погляд
Жабрак стары, - вядома той самы,
Што памёр у Бейруце год назад.
Дзе я? Так млява і так трывожна
Сэрца маё стукае ў адказ:
Бачыш вакзал, на якім можна
Ў Індыю Духу купіць квіток?
Шыльда… крывёй налітыя літары
Абвяшчаюць - зеленная, - ведаю, тут
Замест капусты і замест бручкі
Мёртвыя галовы прадаюць.
У чырвонай кашулі, з тварам, як вымя,
Галаву зразаў кат і мне,
Яна ляжала разам з іншымі
Тут, у скрыні слізкім, на самым дне.
А ў завулку плот дашчаны,
Хата ў тры вокны і шэры траўнік…
Спыніце, вагонаважаты,
Спыніце цяпер вагон!
...........................
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №122111905159