Сніг не знає
Іде зима така вродлива,
Щаслива, чиста, запашна.
Невже забула, що сумлива
Вона у лютому була?..
А я ніяк забуть не можу
Краплини крові на снігу
І про бійців щодня тривожусь,
Їм у морози не до сну.
А сніг іде, все засипає,
Не видно вже дерев з вікна.
Мабуть, нічого він не знає
Про те, що йде давно війна…
Кружляють радісно сніжинки,
Вкривають трави і шляхи.
Уже біліють всі стежинки,
Руїни - ніби реп'яхи.
Не знає сніг, як я тікала
В підвал, коли прийшла орда…
Я теж до лютого не знала,
Яка страшна оця біда…
Снiг не знае
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122111707047
Свидетельство о публикации №122111707047
Рецензии