Жовтень ткав мереживо
Полум'яних барв.
Та співала наживо
Юність диких трав.
Заквітчала локони
Квітками бузку.
Гнало в різні сторони
Нас на мотузку;.
В мареві окурюю
Трав'янистий чад.
Сим твій дух обурюю -
Б'юся об заклад.
Ти явись, мій сонячний,
Променем в тюрмі.
Жить у сні не боляче,
Де лиш ми самі.
Октябрь ткал кружево
© Copyright: Розалина Мунич, 2022
Свидетельство о публикации №122111705786
Свидетельство о публикации №122111705786
Рецензии
"Как увядающие цветы люди. Осень — и ничего нет. Как страшно это “нет”. Как страшна осень."/Василий Васильевич Розанов, русский философ
И Не Только 17.11.2022 17:18 • Заявить о нарушении
И Не Только 17.11.2022 17:18 • Заявить о нарушении