Прошлого нет

   Н.Бидненко
Минулого у нас немає спільного.
Й майбутнього у нас також нема…
СЬОГОДНІ б втримать, до зникання схильного,
Бо скоро почуття скує зима.
Торкнеться душ руками скрижанілими,
Вкарбує в серце заборонний знак…
Чом стоїмо? Чом кроками несмілими
До точки дотику не зблизимось ніяк?
Бо ці СЬОГОДНІ не бувають вічними,
А ВЧОРА й ЗАВТРА, мабуть, не про нас.
Я до небес звертаюся у відчаї:
О вищі сили! Пригальмуйте ЧАС!
***
Прошлого у нас нет общего.
И будущего у нас тоже нет...
СЕГОДНЯ бы удержать к исчезновению
подверженного,
Ведь скоро чувства заморозит зима.
Коснётся душ руками замороженными,
Оставит в сердце запрещённый знак...
Зачем стоим? Почему шагами несмелыми
К точке прикосновения не сблизимся никак?
Эти СЕГОДНЯ не бывают вечными,
А ВЧЕРА и ЗАВТРА, -это не про нас.
Я к небесам обращаюсь в отчаянии:
О силы Бога! Притормозите ЧАС!


Рецензии