Шумлять не так уже гаї
Як це було весною,
Що так схилялись до землі
Немов вклонялися переді мною.
І соловейка вже не чути
Й зозуля не кує уже в кущах.
Яка усім відлічувала роки
І думала ,що залежить від неї доля у нас.
Навіть сороки - білобокі
Не так стрекочуть у лісах.
Позаростали всі ставки глибокі
І тільки десь далеко плаче якийсь птах.
9.11.2022
Шумлять не так уже га
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2022
Свидетельство о публикации №122111503366
Свидетельство о публикации №122111503366
Рецензии