Шальки
Видряпали й наставили до серця меча.
Течуть пекучі сльози
З правого далекозорого ока,
З лівого - короткозорого.
Наповнюють шальки терезів,
Холонуть, обертаються на
Дрібки жовтого та білого металу.
На двосічному лезі іржавляться літери
Незнаної сумної мови.
Чи то забутої, чи майбутньої…
Свидетельство о публикации №122111404725