Максим Анатольевич. Март. Рус. Бел
На освещённый мартом город
И, уронив последний холод,
Февраль разбился хрусталём.
Весенней грязью пахнет снег,
Вокзал глотает поезда.
Я, к сожаленью, опоздал
К тебе, мой милый человек.
Твой слух закрыт. Мне ль не понять,
Что до тебя не докричусь?
Уйди в февраль - и я вернусь,
Любовь не может опоздать.
Но календарь перекидной
Закрыл надежду новой датой.
Я знаю - ты не виновата,
А я, наверное, смешной...
***
САКАВІК
Надвор'е выліла дажджом
На светлы сакавіцкі горад
І, выпусціўшы апошні холад,
Люты разбіўся крышталём.
Вясновым брудам пахне снег,
Вакзал глынае цягнікі.
Лы, нажаль, спазніўся я такі
Да цябе, мой мілы чалавек.
Твой слых зачынены. Ці мне то сніцца,
Што да цябе не дакрычуся?
Сыдзі ў люты - і я вярнуся,
Каханню не дарма спазніцца.
Але каляндар перакідны
Зачыніў надзею новай датай.
Я ведаю - ты не вінавата,
А я, напэўна, зноў смешны...
Свидетельство о публикации №122111403581