Не зважай. Все лихе вже позаду.
Ти - моя, а я - твій… чи на мить,
чи на вік… Хто то зна?.. Серце ладу
не знайшло, і до нині рипить
як колеса на дідовій фірі…
Нам з тобою кохання, як дар
за молитви - глибокі і щирі…
Хтось би й бачив тут випадок чар,
але ми вже до заздрощів звикли,
і, відтак, не тримаємо зла
на чужинців з не нашого циклу,
що пісок добувають зі скла…
Світ забув, що людина - відрада
для таких же, як, власне, сама…
Не зважай. Все лихе вже позаду.
Ти - моя, а я - твій - недарма…
Щасливий день
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122111206262
Свидетельство о публикации №122111206262
Рецензии
