Згадай, що дзвони - не тільки по тобі.
Згадай, що буде день після тебе,
Згадай, що, коли ти губишся в юрбі,
По тобі плаче небо.
Що у неба колір не один,
Що небо потрібне і атеїсту,
Що у неба ти - не донька, не син,
А всього лише знак, позбавлений змісту.
Що небо пише тобі послання,
Але нечасто ти здіймаєш голову,
Що небо бачить нас то сильними й безжальними,
То пустими, німими та голими.
Згадай
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122111202284
Свидетельство о публикации №122111202284
Рецензии
