Ti зими
Підтанули козулині стежини.
Ліс розімлів під ковдрою відлиги.
Відлоги білі скинули ялини.
Над праними обрусами городів
Шуліка хижим вихрестом ширяє.
Попискують полівки: годі, злодій!
Скубе калину омелюхів зграя.
І знов мороз... Хутчіш, наворожімо!
Вуглини розворушимо у грудях...
Які ж вони? Які вони, ті зими,
Де нас ... не буде.
Свидетельство о публикации №122111008324