Ti зими

Вздовж берегів струмки розмили кригу.
Підтанули козулині стежини.
Ліс розімлів під ковдрою відлиги.
Відлоги білі скинули ялини.
         
Над праними обрусами городів
Шуліка хижим вихрестом ширяє.
Попискують полівки: годі, злодій!
Скубе калину омелюхів зграя.
 
І знов мороз... Хутчіш, наворожімо!
Вуглини розворушимо у грудях...
Які ж вони? Які вони, ті зими,
Де нас ... не буде.


Рецензии