як калька душа,
з перервами на емоції,
в шмаття пірване
слово все ж сказане,
скаженілости барви пруть по-чорному в прірву,
догадайся,
чи міцно стоїть характер на скрижалях
забутого, та не пробаченого,
бачення не на світлих сторонах,
вітром виситься знайда
десь понад горами,
горді залишились в співі своїм незламними
19.43
06.11.2022
стокрапки
© Copyright: Гелена Смилянская, 2022
Свидетельство о публикации №122110700726
Свидетельство о публикации №122110700726
Рецензии