Николай Винграновский - Вечернее

ВЕЧЕРНЕЕ

Чернеет воздух, и дороги засинели,
Цветы душистыми качнулись снами,
И сёла утомленные вечЕрять(1) сели
Под грушей, вишней и под небесами.

Уже туман, к земле прильнувший слепо,
Поля вечерят песнями ветров,
Над сёлами и полем ужинает небо,
Макая в реки хлЕбы облаков.

Вечерят сердце, уступая чаяньям,
И мысль-советчицу - мечтами свежими,
Глаза вечерят ширями безбрежными,
Вечерят губы золотом-молчанием.

НИКОЛАЙ ВИНГРАНОВСКИЙ
Перевод Дениса Говзича

1.ВечЕрять или вечерЯть - ужинать

И ОРИГИНАЛ

ВЕЧІРНЄ

Чорніє повітря… шляхи засиніли,
Гойднулися квіти пахучими снами,
Натомлені села вечеряти сіли
Під грушами, вишнями і небесами.

І, тихий туман пригорнувши до себе,
Вечеряє поле піснями з долин,
Над селами й полем вечеряє небо,
Вмокаючи в ріки хлібини хмарин.

І серце вечеря своїм сподіванням,
І думка-порадниця мріями свіжими,
Вечеряють очі просторами ніжними,
І губи вечеряють чистим мовчанням...

Микола Вінграновський

Художник Александра Коденцева «Вечер туманный»

ДАЛЕЕ

Николай Винграновский - Когда начинается ночь
http://stihi.ru/2021/11/08/144