Вiрш перший. Вiрш другий. Вiрш третiй
Його вже вчать напам'ять і цитують.
Я й сам його читаю і дивуюсь,
як радісно, що ми зустрілись з ним.
Вірш другий – вийшов щойно з-під пера.
Я, може, ще до нього повернуся.
Всміхнеться він. І я йому всміхнуся.
Йому між люди йти ще не пора.
Вірш третій – він найкращий від усіх.
У ньому кожне слово – досконале.
Цієї досконалості замало,
бо в творчих мріях він – у всій красі...
Свидетельство о публикации №122110508413