Мурчiть, жаби!

Вітер невтомно скубе білі півонії, вистеляє ліжницю для любощів. Кудлате пір’ячко куйовдиться
на чебрецовому коцику.
 
Сонячні промені ховають загострені пазури.  Сутініє...  Тематично кумкають у копанці жаби.

Чим я не заквітчана Ляля? Тож поквапся, сивокрилий Леле! Шкандибай швидше, поки знахабнілі
комарі не виявилися спритнішими і проникливішими за тебе.

Підсміхаюся? Авжеж!

Зелений четвер... Час удосконалювати світ під ритмічне рипіння місячного колеса.

Мурчіть, жаби!


Рецензии