Яка красива ризнокольорова осинь
Під ногами листя шелестить мов струмки.
І думати не хочеться ні про що,
Лише відганяєш від себе сумні думки.
Із озер піднімається туман угору.
Так буває завжди у осінню пору.
І так стає хороше на душі,
Що самі по собі пишуться вірші.
Тож як не любити цю пору нам з вами.
Вона зачаровує нас своїми кольорами.
І хочеться піднявши руки злетіти вгору,
Тож як не любити нам оцю пору.
Так хочеться сказати всьому світу – Привіт !
І почути радість теж в отвіт.
То щоб жили всі люди матінки- Землі
У мирі й злагоді, добрі.
2.11.2022
Свидетельство о публикации №122110201718