Крылья

   Н.Бидненко
Даруєш погляд мимохіть,
Даруєш дотик без бажання…
О як хотілося злетіть,
Та не бува без крил кохання.
Ти відірвався із крилом…
Вогнем горить і ниє рана.
А ти спинився під вікном,
Де жде тебе нова кохана.
То й з Богом, любий, не зову.
Таке життя… Я все простила.
Хоч я з одним крилом живу,
І ти з одним злетіть не в силах.
***
Одаришь взглядом мимоходом,
И прикоснёшься без желания...
О как хотелось бы взлететь,
Но нет любви без крыльев.
Ты оторвался с тем крылом...
Огнём горит и ноет рана.
Остановился под окном,
Где ждёт тебя твоя желанная.
Ну, с Богом, милый, не зову.
Такая жизнь. Я всё простила.
Пускай с одним крылом живу,
А ты с одним взлететь не в силах.


Рецензии