Музика і виконання Юрія Вострова:
https://youtu.be/FGYba1wBsiA
Вона пішла в дурман, в п'янку знемогу літа...
Вона пішла, розтанув назавжди
у золотавих хвилях жита,
вона пішла у Волошкову Ніч туди,
де вибагливо у тумані до світанку
мурчала річка лагідні слова,
та силуетом дівчини-коханки
в обійми вабила, звала…
Вона пішла в дурман, по росам на стежинці,
навіяв вибагливий запах чебрецю,
залишив зірку у віконці наодинці
на щастя серцю-глядачу...
Вона пішла… Та серце пам'ятати хоче
цнотливий дотик дівчини-зорі,
в гаю її дівочий сміх-дзвіночок,
медовий смак кохання у траві...
Вона пішла в дурман, в п'янку знемогу літа…
Вона пішла, душею не гріша…
Але малинівкою, щастям оповита,
співає геть закохана душа…
Хай тане в Часі все, що ми могли кохати…
Але ж нема Прекрасному – кінця!
І на губах не тане свіжість м'яти...
І аромат п’янкого чебреця…
Вона пiшла...
© Copyright: Юджин Папуша, 2022
Свидетельство о публикации №122103104192
Свидетельство о публикации №122103104192
Рецензии