361. Мiльярди свiтiв

Розкажи, як спотворене людство,
З ланцюгами в сто тисяч гвинтів,
Як зі снами у натовпі б’ються,
І плетуть з них мільярди світів.

Хтось труїть себе марихуаною,
Хтось по ящику дивиться шоу,
Хтось сп’янів від життя свого пряного,
І вважає: не винен ні в чому.

Хтось же думає, зніжений, в ліжку,
Що його не торкнеться війна.
Маніяки все ділять фінансів доріжки:
Для чого вам стільки лайна?

Мою ненависть вам не згасити,
Вже по вінця, хоч я й не хотів,
Бо, як зорі, так хочуть злетіти
Зниклих без вісти безліч світів.

І мільярди жахливих фантазій
Урочистий наближують час;
А чужі покоління наразі
Злі хвороби несуть на плечах.

Ми - птахи лиш, що спраглі надії,
Хоч і крила порізані хай,
Сльози висохли майже на віях,
Ти жагу до життя не втрачай!

Стільки часом забутих питань
Стуснув болем забитий кулак;
Він пройде всі шторми і літа
І покаже вікторії знак!

Безліч наших прощальних листівок
Вам під ноги ми кинем на розі;
Безліч посмішок, вже опустілих,
Тихо ляжуть на вашій дорозі.

Коли привидом стану, то вийду з омани
Поглянемо в очі п’янкі,
Хай для всіх вас отрутою стануть
Наші сльози тривалі, гіркі!

Я повстану і вдарю сильніше,
Скину безліч своїх ланцюгів,
Щоби стали вони щасливішими –
Мільярди воскреслих світів!

жовтень 2022