Байка для тех, кто курит

Обережно, нецензурна лексика!
А Мінздрав попереджував,
або Байка для тих,хто палить

Жителька другого дому квартири 122
Оповідала старезній сусідці, колись як вона жила.
Сусідка мов п’явка всмокталась,  питає : «І що ж там таке було,
Що ви переїхали з гарного дому до чорта в маленьке кубло?»
Нажмурила очі, мов качка дзьобата,
З-під губи здійнялося підборіддя строкате,
«Це ж треба вам було профукати хату?!»–
Сміється єхидно сусідка щербата.
Надія Петрівна, з сивиною на скроні,
Гроза всіх беззубих дідів на районє ,
 Плюнув  сємкою в кущ, що зростав біля дому,
Затріщала сусідці про давно вже відоме :
«Все було , наче в казці, ми тримали бульдогів,
Наші гості не встигали берегти свої ноги,
тії Свідки Єгови не оббивали порогів,
Бо з порога потрапили б прямо до Бога,
 В нас був єврорємонт, вам скажу бєз сомнєній
( я брехати не умію, не навчили з рождєнія),
Наш будиночок коштував не надто багато,
Та за нього вас всіх можна в рабство продати!
Я не скаржилась, карма у мене така,
Бути жінкою мера  – робота тяжка,
Ті сучасні дівки мають тямить одне – як загарбать в сідло при дєньгах  мужика! Ну то діло такоє, не треба вам знать, як я змолоду хлопців уміла сєдлать .
Добре жилося та менше із тим, запримітили ми біля плетеня дим.
Сам би  Бандера не справився з тим, я ж крутила зв’язками, показала свій вплив,
Вже до вечора взнала, там  курець один жив.
По сусідству! Сусіди із нас ну ні очінь –
не по-нашому буде, то виклюю очі, та йому по бакланах –
Жив собі не тужив : водярку глушив, розливав по стаканах, і потім їх бив,
Свідкам  Єгови гашиш продавав, ( що є той гашиш  я точно не знаю, але Свідки Мішками гашиш той купляють, мо гашиш відчиняє ворота до Раю?) Безпритульних собак іноді годував, п’яні оди горланив, - бешкетував !
Друшляк був ще той,гуляв без убою,
Собі ж на «нє мілость»  не дружив з головою, а голові не сподобався запах анархії,
Він заважав будувать нам монархію.
Та люди ми добрі, несли  Бога в кишені, бо за серцем носити його вже не в моді, І всі його «фєні» при всякій погоді ми терпіли, дурне, та  й дурне, ну нехай!
Але всім його витівкам скоро був край!
Колись той  куряга додому прийшов, той друшляк привітався до мене привітно
В кишенях порожніх ніц не знайшов, (звичайно палити щодня безпросвітно! )
До мене цигарки просити приповз,та я ж не палю й копняка йому – бовз !
Тоді той повіса цигарки купив, (Заначку відрив ту,що ще не пропив)
Вийняв одну,посміхнувсь, запалив. ( Падла  нещасна, він нас чуть не вбив!)
Хитрий Морфей огорнув пеленою, дрімота  підступна здолала його .
Так би і дрихнув сусід мій курящий, так би і дрихнув, підперши вікно
Та той недопалок він не загасив ( і як він раніше не вмер, мені дивно?)
Аж раптом із буди його ( це ж не дім!) напрочуд масивно дим повалив!
Наївні сусіди пожежників кличуть : «Біда! Лихо! Лихо!  Рятуйте людину,
Вона там сама! Води! Води мало!», ми ж думали  : «Боже, прости цього хлопця сліпе віроломство, навіть  із Свідками Єгови  недовге знайомство не врятувало того злодюжку, він маму продав би за пива кружку!»
Що далі було ,знать не хочу, не знаю.Чи вижив той чахлик, чи ні,
От тільки наш дім, він  згорів в цьому полум’ї  питва, наркоти та брехні.Що правду казать і що правду скривать ми  переселились сюди.
І покИ  що одне я знАю, ( зв’язки не дозволять збрехати мені) У нашім спокійнім крАю, (хоч поки не маємо статків тут ми) це поки що,
Свідомо і несвідомо я прагну забанити всіх курців!
Сусідко, не шкірся, мені це знайомо, без пафосу зайвих слів
Немає, ну точно немає, на районє у нас злодюків!

Мораль цієї байки є подвійна  :
Якщо горбатий ,сам не рий могилу,
Яка  стовісодтково виправить  крізь силу ,
А спробуй звичку згубну,наче зуб червивий ,
Вирвати з кінцями  і настане диво !
Але під час моралізатори –моралофаги, в очах у інших здатні бачити пилинку, у себе ж не побачать і «брєвно», і інколи нехай людина краще  палить, ніж душу заплямовує гівном!