За всі несказані слова,
За всі непрожиті хвилини
Мене ти не вини – пробач
І не ховай тепла очей віднині.
За всі несказані слова,
За всі непрожиті хвилини,
Що я зібрати не змогла,
Та боротьба, вона була,
Немов потік думок пекучих у судинах.
За всі несказані слова,
За всі непрожиті хвилини
Віддати кров свою повинна,
Поки надія ще жива.
По нотах я зіграю долю,
Ту, що сміється уві сні
По замкненому йдемо колу
І буду щирою хоча би у пітьмі.
***
© Copyright: Алина Демчук, 2022
Свидетельство о публикации №122102700467
Свидетельство о публикации №122102700467
Рецензии