А я не хочу, щоб моя смерть стала для тебе лише звісткою…
Лише подією на тлі життєвих перепон…
Я хочу до землі лягти не просто кісткою,
Вільно летючою енергією і без заборон…
І оберемки квітів, що ненавиділа завше,
За гріш останній твій ,
Поза межею я пробачу ….
І не складала заповітів ,
Тобі – усю мене і книгу Ніцше,
Ти справді Вій?
Я панна-відьма твоя ,
Не судилось мати старчі, маразматичні нам з тобою звички,
Я не ховатиму твою вставну щелепу,
Ти скриня скронь з банальною відмичкою,
І психіатр не назве мене «халепа»…
Не в цім житті.
Звiстка
© Copyright: Алина Демчук, 2022
Свидетельство о публикации №122102700436
Свидетельство о публикации №122102700436
Рецензии