88 серпня
нашатир пахнув так нестерпно
молоко на губах твоїх скиснуло
ти як Холмс в мені порпався боязко
і до дна - еліксир моїх молодостей
я ж вже 8 життів відборолася
і в 9 тілі так морозно
на сторінках минулих так весело
посміхались собі ми з альбомів тих,
що спалив ти пізніше, закреслив все
ніжність, біль і цинізм – я твій триптих
і коли ти відмолиш мене у віках?
ти ж як всі: за обгорткою вірно ходив
і не чув моїх муз, не читав альманах
з карколомних памфлетів і м’ятних листів
48 жовтня
В тобі прокидалася совість
Не хотіла я бути у сотні,
Заклював ти мою свідомість
Свидетельство о публикации №122102700431