Перший снiг. Микола Бажан

…І тільки твій слід на сріблистій пороші,
Відтиснутий синьою тінню слідок,
І серцю так легко від теплої ноші
Нешумних, мов падання снігу, думок, –

Вони облягають покровом хвилястим
Зашерхле, заходжене серце моє,
І чую – під тонко похрустливим настом
Раптово весінній струмок заграє,

І серце пульсує, як брунька бринлива,
В примаренім мною квітневім теплі, –
І навстяж розкрилося небо, і злива
Краплинами грати іде до землі, –

Вони, мов іскристі, дзвенючі серіжки,
На біло-рожевому вітті беріз
Ледь-ледь повисять, похитаються трішки
І скотяться бренькотом струнним униз.

І стане весна… І запахнув весною
Цей перший, іще боязкий, снігопад.
Ти – поруч. Ми входимо вдвох із тобою
В напоєний мжичкою музики сад.

Співзвуччя колишуться, сплівшись, як трави,
Мелодія в’ється, як світла тропа,-
По ній в білосніжні простори уяви
Повільно й вгамовано серце вступа.

Я бачу крізь тиху, мов шепіт, порошу
Наш день, нашу путь, нашу віру, наш крок.
Схиляюсь і ніжно в долонях підношу
Твій, вибраний з теплого снігу, слідок.
-----
"Первый снег" Микола (Николай) Бажан

...И только твой след на блестящей пороше,
Оттиснутый синею тенью в саду -
И сердцу легко с этой тёплою ношей
Бесшумных, как снег, возникающих дум.

Они одевают покровом неясным
Шершавое, жёсткое сердце моё,
И чувствую я под сломавшимся настом:
Весенний ручей, как веснянка, поёт.

Пульсирует сердце, как почка, игриво
И грезит о майском желанном тепле,
Распахнуто небо, срывается  ливень
И шумно, стремительно бьёт по земле!

Росинки его - золотые серёжки
На розово-белых уборах берёз,
Чуть-чуть повесят, покачнувшись немножко,
И скатятся вниз, как капели из слёз.

И будет весна... Уже пахнет весною
Вот этот первейший в году снегопад.
Ты - рядом. Идём мы под руку с тобою
В напоенный музыкой мороси сад.

Созвучья дрожат, как сплетаются ветки,
Мелодия вьётся тропой всё вперёд.
По ней в белоснежных просторах к беседке
Степенно, торжественно сердце идёт.

Я вижу сквозь тихую эту порошу
Наш день и наш путь, нашу веру и стать.
Склоняю над снегом, над следом ладоши,
Чтоб тёплый твой след в свои пальцы вобрать.

(27.10.2022)