Він представляється моряком,
Шукає вогкість співчуття в твоїх очах,
Не знаходить.
Ти тримаєшся за холодні зорі.
Десь там, у пустелях та джунглях,
Британці підносять келихи
За непорочних та холодних жінок.
Таких, як ти.
Тобі відомо,
Що не така вже й велика прірва
Між "лицарством" та дискримінацією.
Думаєш про нетутешнє,
Про іспити,
Про незграбність спроб
Прийняти факти.
Він - не моряк,
А черговий "гастролер"
У південному місті.
Він представляється моряком,
А ти ставиш йому запитання,
Які комусь вдадуться провокативними.
"Якби ж то прочитати його дійсну біографію", шепочеш своїй внутрішній Артеміді.
Не така вже й велика прірва
Між ввічливістю та лицемірством.
Тиха ніч,
Але в суспільстві назріває Везувій.
*Старий текст від 2013 р.
Finis Terra
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122102606696
Свидетельство о публикации №122102606696
Рецензии