Поетам
Давно вже потрібна
Не драма, а гармонія,
Не хаос,
А сумирність.
Коли вони чують
Критику на свою адресу,
Вони не відповідають,
Бо змалечку
Препарують самих себе.
Які ж піднесені
Ці осередки гуманізму!
Коли видавництва
Довго й зачаровано
Читають їхні тексти,
Самі поети згадують
Про інків, агхорі,
Нетрі копалин Австралії,
Про всі свої втілення.
Чи стане духу
Аритмічно, приземлено,
Статечно, але по-бароковому
Врівноважено
Реагувати на дійсність?
Поети виростають у літпродюсерів,
Літпродюсери відкидають усе непевне,
Адже знають, що наш світ -
Це формули
Й монографії.
Знають, шо потрібно рухатись
Швидше за світло,
Аби завтра
Було,
Аби воно настало.
Духовнi потреби
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122102605786
Свидетельство о публикации №122102605786
Рецензии