Я четко помню тот осенний день,
Когда село накрыли смерти тучи,
И ужас, что застыл в глазах людей,
Ведь приближался смерч, беду несущий.
Скотину загоняли люди в хлев,
А сами прятались с детьми в подвале.
Мы с младшим братом, будто ошалев,
Собаку во дворе свою искали.
А смерч гудел, рычал как дикий зверь
И с корнем вырывал кусты, деревья -
Как будто кто-то в ад не запер дверь.
И тихий ужас охватил деревню.
Я помню миг: явился старший брат
Во двор, в руках его была собака.
Вам радости моей не передать,
А младший брат, обняв собаку, плакал.
Животных много погубил тот смерч,
Оставив людям горький след в судьбе.
Мою собаку миновала смерть -
За что спасибо, Господи, тебе!
Перевод с украинского языка стихотворения Веры Кириченко
Смерч
© Copyright: Анфиса Третьякова-Федина, 2022
Свидетельство о публикации №122102504477
Свидетельство о публикации №122102504477
Рецензии
Смерч (оригинал)
Я пам’ятаю той осінній день.
Коли село покрили чорні хмари,
І жах стояв в очах людей,
Бо наближався смерч, мов та примара.
Худобу заганяли люди в хлів,
Самі з дітьми ховалися у хату,
А я з маленьким братиком своїм
Шукаємо в дворі мою собаку.
А смерч гудів, мов дикий, злющий звір,
Та виривав з землі кущі, дерева,
Неначе вже кінчався білий світ.
Страшенний жах проймав від цього реву.
Та мить — в дворі з’явився старший брат.
В руках його була моя собака.
Вам радощів моїх не передать -
Собаку обіймала, й також брата.
Тварин багато погубив той смерч,
Але до мене щедра була доля -
Мою собаку обминула смерть.
На те була Свята Господня Воля..
Анфиса Третьякова-Федина 10.03.2024 22:20 • Заявить о нарушении
Я пам’ятаю той осінній день.
Коли село покрили чорні хмари,
І жах стояв в очах людей,
Бо наближався смерч, мов та примара.
Худобу заганяли люди в хлів,
Самі з дітьми ховалися у хату,
А я з маленьким братиком своїм
Шукаємо в дворі мою собаку.
А смерч гудів, мов дикий, злющий звір,
Та виривав з землі кущі, дерева,
Неначе вже кінчався білий світ.
Страшенний жах проймав від цього реву.
Та мить — в дворі з’явився старший брат.
В руках його була моя собака.
Вам радощів моїх не передать -
Собаку обіймала, й також брата.
Тварин багато погубив той смерч,
Але до мене щедра була доля -
Мою собаку обминула смерть.
На те була Свята Господня Воля..
Анфиса Третьякова-Федина 10.03.2024 22:20 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.