Щасливий я, що ти у мене

Тебе розбудить перше сонячне проміння,
Ти подивись, кохана, сходить сонце,
Його усмішка зазирає крізь віконце,
Ми стали свідками нового дня творіння.
Поглянь, яка краса живе навколо,
Така краса буває тільки навесні,
Птахи так радісно виспівують пісні
І ми щасливії з тобою, як ніколи.
І ми щасливії з тобою, наче діти,
В цю мить хочу тобі прошепотіти:
Щасливий я, що ти у мене є,
Що можу щиро я тебе любити,
Що здатне від кохання стукотіти
У грудях вільне серденько моє.
Ти подивись в мої блакитні очі
І почуття відчуй такі казкові,
В них океан безмежної любові,
Вони щасливими  тебе зробити хочуть.
І щастя іншого мені не треба,
Лишень  тебе, любов моя, кохати,
Твої вуста червоні цілувати
І бачити в очах блакитне небо.
Ні, краще, мабуть, буду я мовчати,
Адже не вимовить мені словами
Як я люблю тебе, душа моя, без тями,
Зі світлими своїми почуттями
До сьомих здатен я небес злітати.
Що коїться зі мною, я не знаю,
У серці й грудях молода весна
І я живу, радію і співаю
І щастя відчуваю дивний смак.
Я пригорну тебе до себе, як дитину,
І буду довго і щасливо обіймати,
І руки твої у своїх руках тримати,
І  цілувати буду без зупину.
Прими, любов моя, ранкові ці дарунки
Палкі, жадані, ніжні поцілунки.
Нехай подумають, немов ми божевільні,
Нехай дурними та наївними вважають -
Мені однаково, адже вони не знають,
Що ми щасливі та безмежно вільні,
Що ми з тобою – як єдине ціле,
Що бути разом нам призначив Бог,
Що нерозлучні ми душею й тілом
І подих ділимо один на двох.
Що нічого боятись нам з тобою,
Ні смерті, ні розлуки, ні жалю,
Бо любиш ти всім серцем і душою
І я сильніше за життя люблю.
І ми, як квіти вранці, вічно нові,
Нам не загрожує ні смуток ані страх,
Адже у наших молодих серцях
Палає вічне полум’я любові.