Чомусь так тривожно б ться серце в грудях
Неначе забили в душу величезний цвях.
Немов пташка в клітці , що волі не має,
А можливо серце просто біду відчуває.
Та не потрібно думати про погане,
Бо від таких думок серце зав‘яне.
Як у полі травинка,що від вітру гнеться,
А він усе дме і над нею сміється.
Тож не потрібно ні над ким сміятися.
Бо може бути пізно в помилках признатися.
І хоча своїх помилок ми не помічаємо,
Але прийде час признати їх і ми це знаємо.
23.10.2022
Свидетельство о публикации №122102307485