Останні яблука я вже з дерев зірвала,
Що буде тепло ще цього не знала.
Але ж тепло не буде довгим,
Бо віє вітер уже холодним.
Та все, що виростало літом
Воно цвіло барвистим цвітом.
І радувало наші очі,
Які до красоти охочі.
Та як не милуватись цьому,
Воно ж цвіло в нас біля дому.
Літали бджілки й метелики
І мед носили в вулики.
Отож кожній порі радіти потрібно
І вести себе теж гідно.
Тому ,що в нас у цьому потреба
І дякувати Богові , що посилає нам все з неба.
22.10.2022
Останн яблука я вже з дерев з рвала
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2022
Свидетельство о публикации №122102307424
Свидетельство о публикации №122102307424
Рецензии