Шуршит тихонько дождь осенний

  *        *        *

Шуршит тихонько дождь осенний,
А на душе покоя нет…
Не изменить времён течений?
Лишь монитор – туннель в Инет.

А за окном мистраль холодный
И кот загадочно глядит,
Сам горделиво-благородный –
Попроще быть, со всем, велит…

Ну что там нынче с Бабьим летом –
Совет осенний не решил?
Чтоб на пригорочке прогретом
Гриб белый сказочно всходил…

Чтобы за этой, за охотой,
Всю суету нам позабыть
И предстоящею субботой
С душой наедине, побыть…

Шуршит тихонько дождь осенний…
23.10.2022г.

        *        *        *

Все шарудить дощець осінній,
А на душі спокою ніц…
Нам не змінить часу цих ліній,
Найбільше – мріять про синиць.

А за вікном Містраль холодний,
Кіт споглядає у блакить,
Сам гордовито-благородний –
Простіше бути, всім велить…

Ну що там з Бабиним цим літом –
Для рішення нема підстав?
Щоб на пригорочку прогрітім
Гриб білий дивно підростав…

Щоби за цим, за полюванням,
Всю суєту совсім забуть
І, щоб з Природою в мовчанні,
В душі, наодині, побуть…

Все шарудить дощець осінній…
23.10.2022 р.