Невдача

Територія зла… От за що нам таке невезіння
з дурноватим сусідом, що вічно шукає свій світ
не у власному домі, що виріс з чужого каміння
і поцуплених з цвинтаря, часом пошкоджених плит,

а на нашій Вкраїні?! Повідь-но мені, Всемогутній,
от чому ця гидота живе не в безодні, а тут?
І не тільки живе, але й множить ідеї облудні
про якусь там свободу від саксами в’язаних пут.

Що за сенси в його існуванні для інших народів?
І чому ця притрушена кагла ще й досі вола,
заважаючи спокою надто тендітній природі,
і кривавим чорнилом обводячи мертві тіла?..

Подивіться на них!.. То ж суцільна жадоби скорбота,
що пірнає безглуздо у те, чим годує екран.
Агресивне шахрайство… Напоєна страхом бидлота…
Переповнені тюрми і ласий до влади тиран…

Все до краплі малої - холодного пекла тераса,
на якій подають перетравлені рештки новин
про здурівшого геть петроградського низу «муфасу»,
що дорвався до башти і там встановив карантин

на нормальних людей… І нехай би один він, та бачу,
що мільйони безумців готові служити йому!
Ну, а те, що рідня за загиблим десь в Неньці заплаче, -
то таке… «плата світла за кроки в надії пітьму».

І не зна, що робити… Ставати такою ж мерзою? -
Я не можу. За мною газдині і мудрі дядьки,
що орають поля і сади поливають водою
із прозорих джерел на початку своєї ріки.

А гидотство постійно несе нам запрошення в біди,
щоб хоч чимось зігріти часу свого підлого плин…
Як же нам не повезло відверто с триклятим сусідом!
Як не наволоч хижа, то сірих шакалів загін…