Служiння Слову... Пер. Риммы Батищевой

       У смартфоні ввімкну "Караван" Еллінгтона -
       Джаз почувши старий, приглушу напівтону ...
       І служитиму Слову - знайду рівновагу,
       Бо шукатиму суть, тамуватиму, спрагу...

       Бо пройняте Любов'ю - народить довіру -
       Улагідняться душі, мою вчувши ліру...
       Слово - вище за Сонце, що заходить і сходить, -
       Гріє й сяє завжди, в душах радість відродить...

       Хто пізнає сей світ, тому годі спішити , -
       Хай би спокій й терпіння, щоб поклик звершити...
       То ж служінню правдивому час - не завада...
       Як той пес, радше здохну я, ніж кину стадо...

       Межова борозна межи світлим і темним -
       Сподіваюсь, по ній я іду недаремно...
       А до Бога, якщо вже помріять тверезо,
       Ще в терпкішій юдолі...ступання по лезу...

                Перевод - Риммы Батищевой


На смартфоне включу «Караван» Эллингтона –
Ностальгический джаз приглушу на полтона…
И к стихам возвращусь, успокоив волненье,
И найду суть словам на волне вдохновенья…

Если полон любви, вызываешь ответное –
Размягчаются души от лиры приветной…
Слово выше, чем Солнце, что встаёт и заходит,
И сиянием дух возрождает в народе…

Кто познает сей свет, тот спешить не стремится.
Мне б покой сохранить, чтоб призыву свершиться!
Ведь служению время не будет преградой…
Лучше сдохну, как пёс, чем оставлю я стадо.

Пролегла борозда между тёмным и светлым –
Я надеюсь, мой стих не пройдёт незаметным…
А до Бога стезя, если трезво измерить,
То в юдоли – по лезвию шаг… Свято верить!