Землі моєї рідної природа,
Блакитно-жовті вогники в траві...
Це диво-цвіт весни, дівоча врода
А не простий вінок на голові.
Крізь плин років, від матері до дочки
Сліпучо-біла, наче перший сніг...
Цей дар - не просто вишита сорочка,
А від очей ворожих оберіг.
Не дощ простий окроплює землицю.
Чистішою від чистої сльози
Любов'ю плачуть янгольські очиці,
У мерехтінні ранньої роси.
Цей гуркіт у повітрі басовитий
І блискавки поламані вогні -
То гнів богів - палкий, несамовитий
Розстріляних надій тривожні дні.
Розкинув вечір полотно багряне,
Земля і небо кров'ю запеклись.
Ще вранішня зоря для нас настане
Але вже не такою, як колись...
Земли моей природа
© Copyright: Анита Левицкая, 2022
Свидетельство о публикации №122102002055
Свидетельство о публикации №122102002055
Рецензии