Ти - звичайна. Така, як усі.
Та, що прагне обійм і підтримки
Любиш літнії ночі, а взимку
Ладна жити весь день уві сні.
Меломанка. Попса, диско, рок.
В сторіс айдолів пишеш цитати.
Любиш в ігри комп'ютерні грати,
Щомь кумедне знімаєш в тік-ток.
Ти довірлива, наче дитя,
Хоч і зради від друзів зазнала.
Ти з уроків так часто тікала,
Що невпинно давало життя.
Ти іскриста, грайлива, жива.
Десь смішна, навіть трохи незґрабна.
Що ж ти твориш, така безпорадна,
Чом з тобою я бачу дива?
Я таких вже не раз зустрічав.
І зустріну ще безліч ізнову.
Жоден погляд мене не чіпляв
І не гріло їх лагідне слово.
Та коли ти у мене в руках -
Так боюся тебе загубити.
Ти - життя, яке хочу прожити,
Вогник щирості в мерзлих ночах.
Ти така як ти є. І земна
І тендітна. І дика, й домашня,
Зовсім різна, тому що ти - справжня
І на світі для мене - одна...
Звичайна
© Copyright: Анита Левицкая, 2022
Свидетельство о публикации №122102001984
Свидетельство о публикации №122102001984
Рецензии