Перевод на укр. яз. - В. Высоцкий - Я не люблю...

Мой перевод на украинский язык стихотворения
Владимира Высоцкого "Я не люблю...":

Фатальний результат не полюбляю.
Не втомлююся від життя й на мить.
Коли пісень веселих не співаю -
ні в яку пору року не кортить.

Я не люблю відкритого цинізму,
в захоплення не вірю я, та ще -
коли мої листи читають, звісно,
чужі, що зазирають за плече.

Я не люблю, коли наполовину,
перервані розмови не терплю.
я не люблю, коли стріляють в спину,
і пострілів впритул я не люблю.

Ненавиджу плітки у формі версій,
червивий сумнів, почестей імлу.
Або коли весь час та й проти шерсті,
або коли залізом та й по склу.

Не до вподоби впевненості ситість,
вже краще залишитись без гальма!
Як прикро те, що слово «честь» розмите,
і що в честі є наклеп задарма.

Коли я бачу, що зламались крила,
я від жалю не скривлюю вуста -
я не люблю насильства та безсилля,
шкода лише розп'ятого Христа.

Я не люблю себе, коли я трушу,
я не люблю, коли невинних б'ють,
коли мені нахабно лізуть в душу,
огидніше - коли туди плюють.

Манежів та арен не полюбляю,
на них мільйон міняють по рублю,
нехай великі зміни нас чекають, -
ніколи я цього не полюблю.

Емма Іванова
19.10.2022р.
================================

        Оригинал:
    Владимир Высоцкий
       Я не люблю...

Я не люблю фатального исхода.
От жизни никогда не устаю.
Я не люблю любое время года,
Когда веселых песен не пою.

Я не люблю открытого цинизма,
В восторженность не верю, и еще,
Когда чужой мои читает письма,
Заглядывая мне через плечо.

Я не люблю, когда наполовину
Или когда прервали разговор.
Я не люблю, когда стреляют в спину,
Я также против выстрелов в упор.

Я ненавижу сплетни в виде версий,
Червей сомненья, почестей иглу,
Или, когда все время против шерсти,
Или, когда железом по стеклу.

Я не люблю уверенности сытой,
Уж лучше пусть откажут тормоза!
Досадно мне, что слово «честь» забыто,
И что в чести наветы за глаза.

Когда я вижу сломанные крылья,
Нет жалости во мне и неспроста —
Я не люблю насилье и бессилье,
Вот только жаль распятого Христа.

Я не люблю себя, когда я трушу,
Досадно мне, когда невинных бьют,
Я не люблю, когда мне лезут в душу,
Тем более, когда в нее плюют.

Я не люблю манежи и арены,
На них мильон меняют по рублю,
Пусть впереди большие перемены,
Я это никогда не полюблю.
              В.С.Высоцкий